-
1 шеп-шеме
-
2 шеп
(-т-) колос;ид шеп — колос ячменя; сю шеп — ржаной колос; шобді шеп — колос пшеницы; шом шеп —гырысь шепта — с большими колосьями;
а) головня;б) колос, поражённый головнёй;шеп ӧктыны — собирать колосья◊ шеп сирпи — диал. щурёнок ◊ шеп пуктыны — нанести убыток (букв. колос положить); шеп пырӧма — как на иголках; шеп сувтіс — обошлось в копеечку -
3 шеп
I колос; ид \шеп колос ячменя; рудзöг \шеп ржаной колос; шогді \шеп колос пшеницы; \шеп öктыны собирать колосья; тыра \шеп наливной колос; тыртöм \шеп пустой колос--------II уст. см. шып -
4 шепіт
-
5 шеп
-
6 шеп-шеме
очень чёрный. Шерын шынде шеп-шеме ӱпетым. Расчеши свои чёрные-пречёрные волосы. Ср. чӱҥ-шеме.Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > шеп-шеме
-
7 шеп
1) заграждение 2) ряд, рубежшеп құру – строить преграду
-
8 шеп
галун, квас, дубильний розчин Г, СЛ, СГ; саа шеп тэ бир, шет'ер дэ бир тобі однаково — що цукор, що галун Г, СГ; пор. сеп I, сепи, шап I. -
9 әшеп (гәпләшеп) алыу
потолковать -
10 шепёрка
Construction: overgrainer (кисть для разделки окрашиваемой поверхности под дуб и т. п.) -
11 шепінг
ч тех. -
12 шепіт
-
13 шепітний
лингв. -
14 шепіт
szepitч. -
15 шепітний
szepitnyiприкм. -
16 шепінґ
техн. ше́пинг -
17 шепінґування
техн. шепингова́ние -
18 шеп
разг.то же, что шеф. -
19 шеп
зат. barrier, obstructionзаграждение -
20 шепіт
ჩურჩული
См. также в других словарях:
шепётка — (В.Д.) … Словарь употребления буквы Ё
шепіївський — прикметник … Орфографічний словник української мови
шепінгування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шеп құру — (көне.) қарсыласты өткізбеу үшін жасалған бөгет. Ш.қ. шабуылдау, ұрыс жүргізу, жою, реттеу, ұстау, оқ ату, іздеу, алыстату секілді түрлерге бөлінеді. Тарихтан сарматтардың шебі қолдың шыбық сүйегі секілді, ал Әмір Темір әскері жаңа туған ай… … Казахский толковый терминологический словарь по военному делу
шепітський — прикметник шепітський прикметник … Орфографічний словник української мови
шеп-шеп — од. Тауықты шақырғанда айтылатын одағай сөз … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
шепіт — поту, ч. 1) Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв язок. || перен. Тихий шум, шелест, дзюрчання і т. ін. || заст. Чаклування, яке здійснює баба шептуха. 2) перев. мн., розм. Чутки, поголоски, розмови (перев. потайні) … Український тлумачний словник
шепітний — а, е. 1) Позбавлений звуку, голосу; сповнений шепоту. 2) лінгв. Який вимовляється, здійснюється без участі голосових зв язок (перев. про звуки, вимову) … Український тлумачний словник
шепіт — [ше/п іт] поту, м. (ў) пот і … Орфоепічний словник української мови
шепітний — [ше/п ітнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
шепінг — іменник чоловічого роду поперечно стругальний верстат … Орфографічний словник української мови